Маршрут був прокладений через Львів-Воловець-підняття на хребет Боржава-спуск до водоспаду Шипіт-Пилипець-Львів. Спорядження зібране (намет, каремат, наплічник з теплим одягом, дощовик, добре взуття, перекуси, а ще крем для захисту від сонця, окуляри 😎), карта, так як gps навігатор не всюди ловить. Власне все, спаковані!
Отже, одного травневого ранку, дуже добра компанія зібралась на жд вокзалі, щоб електричкою Львів-Ужгород добратись до Воловця. Дорога тривала три години, був час щоб порозглядати з вікна казкові краєвиди, і ось - нас вітає сонячне Закарпаття!
Стартував підйом на гірку... Та для дівчат, які йшли вперше, це була "горище".
Стартував підйом на гірку... Та для дівчат, які йшли вперше, це була "горище".
Це був не легкий шлях. Як добре коли є підтримка близької людини!
Ще ніколи травневе сонце не здавалось таким пекельним.
Підніматись в лісі значно легше. Свіжа лісова прохолода допомагала.
І ось- відкрились краєвиди, що дух захоплює, краса неймовірна. Боржавський хребет. Від пейзажів важко відвести погляд.
Неймовірно, таке відчуття, що ти ходиш по оксамитовому килимі з кущиків чорниць.
Можна в помедитувати )
Фотограф, має роботу всюди :)
Погода міняється, час рухатиль далі...
І сніжок залежався
Нарешті добрались до водоспаду Шипіт.
Там і заночували. Скажу відверто, спати під шум водоспаду, і коли ти просинаєшся від теплого сонячного проміння, біля кришталево чистої річки - ще та розкіш!
Потім 5км пішки по с.Пилипець, на електричку і до Львова!
Ходіть в гори! Це круто!